ЗАСОБИ ТЕЛЕКОМУНІКАЦІЙНОГО ЗВ’ЯЗКУ У ВИЩІЙ ШКОЛІ

Анотація

XXI століття – століття шалених змін та постійного вдосконалення різного виду телекомунікаційних мереж. Не обійшли стороною інновації і сферу освіти: мережею Інтернет покриті майже всі заклади освіти України, існує розгалужена мережа супутникового, кабельного, ефірного аналогового або цифрового зв’язку у кожному з них. Впровадження в навчальний процес інноваційних телекомунікаційних засобів надає можливість створити найсприятливіші умови для тих, хто навчається в закладах освіти. Мета статті – визначити особливості застосування телекомунікаційних технологій у вищій школі. Під телекомунікаціями розуміється передавання довільних повідомлень на відстань за допомогою технічних засобів (телефону, телеграфу, радіо, телебачення і т.п.) і приймання, опрацювання, зберігання повідомлень. Провідне місце серед телекомунікаційних засобів беззаперечно належить Інтернет-технологіям. Електронна форма передачі інформації є швидшою, порівняно з традиційною, і забезпечує обмін матеріалами із значно ширшим колом фахівців. Телекомунікаційні засоби у вищій школі використовуються для: – дистанційного навчання, що передбачає інтерактивність, гнучкість, індивідуалізацію, економність, інформаційну забезпеченість; – пошуково-дослідницьких завдань; – участі у дистанційних заходах; – спільної діяльності над проектом; – міжнародних та вітчизняних конференцій. Яскравим прикладом сучасних телекомунікацій у вищій школі є використання системи Modular Object-Oriented Dynamic Learning Environment, що дає можливість оволодіти інструментами для комп’ютеризованого самостійного навчання, в тому числі дистанційного. Телекомунікації сприяють комунікації, можливості самостійного пошуку потрібної інформації серед величезної кількості електронних джерел, використанню різних форм контролю навчальних досягнень. Вони дозволяють підвищити ефективність і якість навчання, глибину міжпредметних зв’язків, забезпечити індивідуальний підхід у навчанні та збільшити кількість самостійної роботи.